06 грудня  2024 року № 45/7
 

Про звернення депутатів Підгайцівської сільської ради до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до ч.2 ст.107 Лісового кодексу України

 
Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та з метою безпідставного стягнення з органів місцевого самоврядування шкоди, заподіяної лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні цієї шкоди, сільська рада,
 
ВИРІШЛА:
 

1. Підтримати звернення депутатів Підгайцівської сільської ради до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до частини 2 статті 107 Лісового кодексу України (додається).
2. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію Підгайцівської сільської ради з питань економіки, земельної реформи і розвитку підприємництва.

 
 
 
Сільський голова                                                                         Юрій СЕМЕНЮК
 
   
28 квітня 2021 року прийнято Закон України №1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким в Земельний кодекс України Розділ Х «Перехідні положення» доповнено пункт 24 такого змісту: «З дня набрання чинності цим пунктом, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Відповідно до частини 1 статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
10.07.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» від 20.06.2022 № 2321-IX, яким вказану статтю доповнено частиною 2 наступного змісту:
«Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода», а також в Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» пункт "а" частини першої статті 33 Повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища -  а) власні (самоврядні) повноваження:
доповнено підпунктом 6 згідно із Законом № 2321-IX від 20.06.2022 забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів у межах лісів комунальної власності.
Слід зауважити, що від держави органи місцевого самоврядування згідно актів прийому-передачі, ніяких лісових насаджень не отримано.
Отже, з 10.07.2022, немаючи на балансі лісових насаджень, шкоду, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, має відшкодовуватися органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.
Тобто особа або група осіб, які власними діями завдали шкоду лісу, уникають покарання за статтею 246 Кримінального кодексу України. Покарання ж за їх дії несуть територіальні громади, які не вчиняли цього злочину.
Відповідно до частини 3 статті 1 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Таким чином, фінансову відповідальність за шкоду, заподіяному лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, частиною 2 статті 107 Лісового кодексу України покладено на органи місцевого самоврядування. Разом з тим, жодним нормативно-правовим актом аналогічну відповідальність органів державної влади не передбачено.
З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що практика пред’явлення органами державної екологічної інспекції позовів до органів місцевого самоврядування про відшкодування шкоди заподіяної лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, стає з кожним днем все поширенішою. З органів місцевого самоврядування стягується шкода заподіяна лісу після повідомлення правоохоронних органів, що винних осіб не було знайдено.
Вважаємо за необхідне зазначити, що відшкодування шкоди за рахунок бюджету територіальних громад за скоєні іншими особами злочини позбавляють органи місцевого самоврядування матеріальної та фінансової основи для виконання власних повноважень, забезпечення населення послугами.
Таким чином, сформовано законодавство, яке сприяє:

• бездіяльності правоохоронних органів з кримінального переслідування осіб, що наносять шкоду лісу, вчиняють незаконну порубку дерев;
• збільшенню таких правопорушень, оскільки розшук злочинців стає формальністю;
• наявності анонімних звернень осіб, що нанесли шкоду лісу, вчинили незаконну порубку дерев, а у подальшому обґрунтовано сподіваються на відкриття кримінальних проваджень за цими фактами, формальне проведення кримінальних розслідувань з не встановленням винних осіб у підсумку, покладення відшкодування шкоди на органи місцевого самоврядування;
• соціальній несправедливості, оскільки покарання несуть невинні;
• стягненню з органів місцевого самоврядування коштів, що позбавляє матеріальної та фінансової основи для виконання власних повноважень, забезпечення населення послугами, ставить під загрозу ефективне існування громад.

 
 Враховуючи вищевикладене просимо внести відповідні зміни до  частини 2  статті 107  Лісового кодексу України.